Зелене руно м'яко схили вкрило. Пташиний щебет шириться над ним. Блакитне небо розгорнуло крила Над місцем тихим, праведно-сумним. Тут є про що сказати ревній музі, Гортаючи столітній календар. Лежить отут у святості і тузі Ганебна пляма в серці - Бабин Яр. Запікся на історії скрижалях, Закарбувався болем у віках Рік сорок перший: вересень безжальний і в тисячах очей предсмертний жах. Страшні останки - черепи і кості - В землі не тліють, - пам'ять стережуть. Хай людство більш не знає голокостів! Урок історії не сміємо забуть. (с) Ірина Васильківська