Наш час потребує лідерів нової формації. Людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, що відповідає вимогам XXI  століття.

Учнівське самоврядування в навчальному закладі – нелегка і водночас цікава справа. Саме вона дає змогу учням відчути себе «справжніми господарями» закладу і, разом з тим, зрозуміти, наскільки це важливо .

За роки незалежності України молодь змінилася не лише кількісно, але й якісно: молоді люди стали самостійнішими, намагаються бути незалежними ні від кого, покладатися на власні сили. Вони мають більший запас інформації, вибудовують активні партнерські стосунки як у межах своєї вікової групи, так і з дорослими.

Значно зросли й потреби молоді, якісно змінились її уявлення про гідний рівень і стиль життя.

Учнівське самоврядування стає престижним явищем для будь-якого типу навчального закладу.

Зараз кожна школа має свою форму учнівського самоврядування (учнівський комітет, раду, парламент).  Однак, на жаль, далеко не в усіх школах є справжнє, реальне дитяче самоврядування.

 Робота нашої організації насамперед була спрямована  на  реалізацію  основних положень Концепції національно-патріотичного виховання. З погляду педагогів, участь у шкільному самоврядуванні або в діяльності громадської організації сприяє формуванню громадянської позиції і ціннісного відношення до себе й інших; дозволяє учням підвищити соціальну компетенцію; розвивати соціальні навички поведінки і установок на самостійне ухвалення рішення соціальних проблемних ситуацій.  

Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:  

  – гуманізація і демократизація: виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот; 

– зв'язок виховання з реальним життям: робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загально-шкільних традиційних заходів тощо;  

  – виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності: майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;

    – єдність вимог і поваги до особистості: учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості. 

Органи самоврядування виконують три основні функції: організаторську, комунікативну, діагностичну.