"Батл поетів"
Вірші, які представила Надія:
Ти мовчанням караєш мене
За любов? - та вона не мине.
Із дороги твоєї зійду назавжди –
Не шукай вже мої там сліди.
Хай розтануть в осінній імлі
І загубиться слід на землі.
Вирок долі суворий прийму
Й наостанок, як завше, тебе обійму.
Руки зраненим птахом впадуть на плече,
Поцілунок гарячий вогнем обпече.
Віддаю я належне рокам –
Лиш любові тобі не віддам.
Пронесу крізь роки, крізь віки,
А як хочеш - зроби навпаки!
Не паліть!
Навесні все живе прокидається!
І тварини й комахи, і квіти.
І природа багатством пишається,
Бо проснулися всі її діти.
Там, на сонечку, ящірка гріється,
А он ластівка в’є гніздо.
На даху лелека надіється,
Що принесла в дім людям добро.
Ось господар зійшов на ганок –
Вже робота його чека.
Який гарний, весняний ранок,
А зібралося стільки сміття!
До ладу треба все привести –
І сірник у руках спалахнув…
Як ще можна вам, люди, довести,
Щоб ваш розум нарешті збагнув.
Не паліть, не паліть, закликаю!
Не губіть нічийого життя.
Зупиніться, вас, люди, благаю
Й приберіть в своїх душах сміття!
Не печалься й не плач, моя мамо!
Не печалься й не плач, моя мамо!
За вікном наступила весна.
Я ж поліг за Вкраїну так рано
І мене в цій весні вже нема.
Я щоночі, до самого ранку
Не покину тебе, не піду.
Берегтиму твій сон до світанку,
Приголублю, витру сльозу.
Я залишусь в твоїм теплім слові,
В щебетанні пташок у саду,
В українській, співучій мові.
Я поліг за країну свою!
Над Дніпром я зійду світанком,
Солов’єм заспіваю в саду.
Українським, вже мирним ранком
На поріг твого дому прийду.
Не печалься, не плач, моя мамо!
Бо на захист країни я став.
Я поліг у бою, не безславно,
Щоби мир в Україні настав.
Не печалься й не плач, моя мамо…
Це був чудовий досвід, хо Нанія і не увійшла до суперфіналу(((