Дівчина за кермом трактора: історія Даші Бевзової

Мене звати Дарія Бевзова. Мені 16 років. Я навчаюся в ПТУ №5 м. Світловодськ Кіровоградської області за спеціальністю «Слюсар з ремонту с/г машин та устаткування. Тракторист-машиніст с/г виробництва. Водій автотранспортних засобів категорії С».

Я виросла у невеликому селі Погреби Кременчуцького району Полтавської області. І, як не дивно, я завжди любила техніку. З дитинства проводила час у татовій майстерні, розбираючи старі мотори та лагодячи велосипедні ланцюги. Мояродина жартома називала мене"майстриня на всі руки", але не всі ці жарти звучали підтримуюче, коли я серйозно вирішила опанувати дану професію.

Закінчивши 9 класів, я оголосила родині, що вступатиму до училища в м. Світловодськ, щоб отримати професію «Слюсар з ремонту с/г машин та устаткування. Тракторист-машиніст с/г виробництва. Водій автотранспортних засобів категорії С». Реакція сім`ї була неоднозначною. Мати стурбовано запитала: "А що скажуть люди? Це ж не жіноча професія". Навіть друзі дивувалися: "Дашо, навіщо тобі ті трактори? Жінкам краще піти вчителювати або в офіс". Але я була впертою. "Я хочу займатися тим, що люблю. А що скажуть люди — то їхнє діло", — відповідала я.

В училищі я виявилася єдиною серед двадцяти восьми хлопців у групі. Спочатку однокурсники скептично ставилися до мене. Хтось жартував, що мені буде важко справлятися з важкими деталями, інші натякали, що яприйшла сюди, щоб "просто знайти чоловіка". Хоча насправді ми з моїм хлопцем Сергієм навчаємось тут разом.

Перший серйозний виклик настав під час першого уроку виробничого навчання, коли мене запитали, що я знаю про ТО трактора і що це взагалі таке. Хлопці глузливо спостерігали збоку, впевнені, що я нічого не знаю. Але я, згадавши всі уроки тата і додавши до них знання, здобуті під час уроків в училищі, відповіла на всі питання. Це стало моєю першою великою перемогою.

З часом хлопці-одногрупники прийняли мене за «свою», оцінили мої знання та почали поважати за мою наполегливість. Навіть обрали мене старостою групи.

На сьогодні я впевнена в своїх силах. Мене підтримують мої одногрупники, викладачі, майстер, класний керівник і, звісно ж, Сергій. Моя історія — це не лише про подолання стереотипів, а й про любов до справи та навчання. Я впевнена, що успіх приходить до тих, хто не боїться йти проти усталених норм і бореться за свою мрію