Модель уроку

української мови та літератури

як творчий процес

І етап – розробка системи уроків із теми чи розділу.

ІІ етап – задум планування уроку.

Мета: розробити конспект, який допоможе учням отримати насолоду від гарного слова, навчить відрізняти справжні загальнолюдські цінності від низькопробного, вульгарного, удосконалить зв’язне мовлення, розвине пізнавальну активність, дасть поштовх пошуковій діяльності, поєднає комунікативно-діяльнісний, соціокультурний принцип із принципом практичної професійної спрямованості навчання, максимально вплине на дбайливе та уважне ставлення до рідної мови, виховання моральних якостей.

ІІІ етап – визначення освітньої, виховної, розвивальної мети як триєдиної на основі програми, методичних посібників, додаткової літератури.

1.     Формулювання теми.

Мета: методично грамотно сформулювати тему, враховуючи контингент учнів, рівень їх пізнавальних інтересів. Тему можна не записувати відразу на дошці. Наприклад: пiсля органiзацiйного моменту стимулюємо учнiв до бесiди:

- Iз глибини віків до нас дiйшов афоризм «У суперечцi народжується iстина». Як ви розумiєте цей вислiв? Сформулюйте за ним тему (виступ пiд час дискусiї).

2. Визначення триєдиної мети.

Наприклад:

Тема. Культура мовлення і стилістика. Норми сучасної української літературної мови і дотримання їх у мовленнєвій практиці. Основні характеристики мовлення.

Мета: навчити учнів розрізняти поняття «культура мовлення» та «стилістика», терміни «стилiстика мови» й  «стилiстика мовлення», повторити вивчене про значення норми літературної мови; розвивати навички роботи з текстом, уміння визначати стилі мовлення, виділяти засоби створення виразності, робити лінгвістичний аналіз тексту, вдосконалювати вміння визначати стилістичні ознаки слів і текстів, утворювати слова і форми слів; сприяти вихованню поваги до культурних надбань рідного народу.

3.     Вибір типу уроку, його дидактична обробка.

Дивлячись, у якій групі доведеться проводити заняття, обираємо або ж урок вивчення нового матеріалу, або ж  урок-диспут, урок-гру, урок-конференцію. Доцільно вибраний тип уроку сприятиме розвитку творчого мислення, пізнавальних інтересів учнів, їх естетичних смаків, формуванню духовно розвиненої, високоморальної особистості.

Педагогічний процес багатий на імпровізації. Тут не існує нормативної, однозначної істини.

4. Розробка дидактичної структури уроку.

1. Актуалізація опорних знань (відтворення).

Мета: відновити в пам`яті учнів матеріал, який вони вже засвоїли, і допомогти використати його на уроці.  

Наприклад:

Тема. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Роль родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні її світобачення.

Викладач проводить експрес-опитування:

-         Коли народилася Леся Українка?

-         Ким була поетеса за походженням?

-         Як впливало на формування дівчини родинне оточення?

-         Які таланти виявилися в Лесі змалку?

-         Як вона їх реалізувала в підлітковому віці?

-         Скільки поетичних збірок написала Леся Українка?

-         Хто був першим критиком творів поетеси?

-         У якому році і де померла Леся Українка?

-         З якими регіонами України пов’язані життя і творча діяльність Лариси Петрівни Косач?

-         Чому життя Лесі Українки називають подвигом?

-         За рівнем поетичного таланту поетесу ставлять в один ряд із                     Т. Г. Шевченком та І. Я. Франком. Чому?

2. Формування нових знань.

Мета: вивчити новий матеріал і оволодіти новими вміннями та навичками.

Наприклад: під час вивчення теми «Лексикологія. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова» доцільно запропонувати учням:

1. Лінгводидактичну гру «Хто швидше?»

- З яких частин складається автомобіль?

Очікувані відповіді: двигун, електрообладнання, гальмова система, кузов, трансмісія, рульове керування, шасі, ходова частина.

2.     Роботу в парах. Розташувати слова (названі елементи автомобіля) за алфавітом.

3.     Роботу в групах. Написати міні-твір на гумористичну тему «Феєрична подорож за кермом».    

3. Застосування засвоєних знань, формувань, вмінь і навичок учнів.

Мета: допомогти учням застосовувати здобуті знання на практиці, формуючи сталі вміння і навички.

Наприклад:

Тема. Норми вимови. Вимова голосних і приголосних звуків

Завдання творчого характеру:

1.                Дослідження-диференціація. Переписати слова, вставляючи, де потрібно, літеру г або ґ.

2.                Розподільне письмо. Записати в лівий стовпчик слова, де літерою в позначено звук [в], а в правий – де літера в позначає звук [у] нескладовий.

3.                Гра «Скоромовки». Учні по черзі читають скоромовки. Хто помилився – виходить із гри. Гра продовжується, доки не залишиться один учень-переможець.

4.                Творче конструювання (робота в парах). Об`єднавшись у пари, навести приклади слів, у яких буквосполучення дж, дз вимовляються як неподільні звуки. Скласти з ними речення і записати їх (по 5 речень на кожний випадок).

-         Знання яких правил стали вам у пригоді?

Тема. Особливості вживання в мовленні та інтонування різних видів простих і складних речень.

Завдання творчого характеру:

1. Практикум із пунктуації.

Записати текст, розставити розділові знаки. Визначити види речень, обґрунтувати вживання пунктограм. Запропонувати свій варіант продовження тексту.

Нехай життя ваше друзі не буде монотонним а кипить як гарячий бульйон на плиті кар’єра росте наче тісто на дріжджах успіх буде пишним як збитий крем а в сімейному повітрі завжди панує аромат любові Хай у вашому серці палають як найдорожчі спеції пристрасть і любов адже ці почуття і є тими секретними інгредієнтами які ви додаєте у свої страви Ніколи не втрачайте смаку життя…

2. Скласти схеми речень. Звернути увагу на значення пунктограм для правильного розуміння написаного тексту.

3. Написати лінгвістичну казку за темою уроку.

4. Обробка матеріалу викладачем з метою його переосмислення відповідно до мети уроку.

Мета: опрацювати матеріал, який буде використовуватися на уроці, з позицій його сучасного трактування.

У різних групах навчаються різні учні, тому викладач повинен до кожного учнівського колективу підходити диференційовано, адже практика показала, що не можна двічі увійти в одну і ту ж річку. Та й інтерпретація матеріалу змінюється залежно від часу.

ІV етап – моделювання уроку.

1.     Опрацювання матеріалу з теми уроку.

Мета: збагатитися додатковими джерелами інформації з теми.

Наприклад, вивчаючи новелу Г. Тютюнника «Три зозулі з поклоном», стане у пригоді додатковий матеріал про сосну та зозулю, який спонукає учнів до хвилини мудрості.

Ще давні язичники віддавали сосні «пальму першості». З нею нерозривно пов’язана наша історія, побут. Здавна сосна вважалася чи не єдиним деревом України, яким можна було найкраще заліснити піщані ґрунти та пагорби. У народі говорять: «Сосна годує, лікує, одягає і обігріває». І це не випадково, адже вона, крім побутово-ритуального, має величезне господарське значення. Це дерево символізувало вічне життя, тому біля нього влаштовували тризни, жертвоприношення. Не випадково, що і в передноворічну ніч багато сучасних родин віддають перевагу сосні (за В. Скуратівським).

Зозуля – символ жіночої самотності, туги за минулим, провіщення суму, вдівства, весни і, водночас, нещастя, «кує» людині літа, передвісник доброго чи поганого. Перекази вважають її перевернутою на птаху вдовою, через що і гнізда собі не в`є – бо ні з ким у цьому гнізді сім`ю заводити (за В. Скуратівським).

2. Збагачення досвідом у ході опрацювання підручників, періодики з фаху, методичних посібників.

 Важлива умова при цьому – ціннісно-смислова рівність дорослого й учня, тобто кожен пізнає світ без обмежень. Це забезпечує можливість реалізації знаменитого положення Я. А. Коменського «навчати всіх усьому».

3. Моделювання навчальних ситуацій.

Кожен справжній урок викладач виношує в собі протягом тривалого часу, бо в ньому відбиваються його світогляд і натхнення, інтелект і почуття, досвід і прагнення. Викладачі-словесники формують ідеали прекрасного, возвеличують людські почуття, вказують на шляхи вирішення проблем. Справжнє бажання вчитися співзвучне бажанню пізнати істину, а для цього інколи потрібне ціле життя. Тому викладач повинен прогнозувати результативність діяльності.

Наприклад:

Тема. Б.-І. Антонич. Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів («Різдво», «Зелена Євангелія»).

1. Пропонуємо учням заповнити шкалу сприйняття поезії Б.-І. Антонича «Зелена Євангелія».

2. Прийом колористики. На вашу думку, поезії «Різдво» притаманні які кольори? (Білий – снігова завія; золотий – золотий горіх; жовтий – місяць, стріхи; чорний – ніч).

Тема. Синтаксична синонімія як джерело багатства й виразності мови. Синтаксичні норми літературної мови.

1. Пропонуємо учням провести лінгвістичне дослідження.

Виконати письмовий стилістичний розбір тексту. Вказати, які стилістичні функції виконують у ньому ускладню вальні компоненти.

На світі існує багато професій. Учені налічують їх близько трьох тисяч. Обрати собі ту, де ти будеш відчувати потребу і задоволення, нелегко.

Дехто з учнів продовжує справу батьків, створивши трудову династію, дехто обирає професію водія, тракториста, газоелектрозварювальника, адміністратора-касира, а хтось – кухаря.

Багато кому здається, що професія кухаря – невелика наука. Виявляється, велика. Бути кухарем нелегко, але захоплююче і відповідально. Це тому, що немає такого місця, де люди не користувалися б його послугами.

На перший погляд, нічого мудрованого в кулінарній професії немає. Проте, вивчивши історію кухарського мистецтва, починаєш розуміти, що приготування їжі – то справжня наука. Від професії кухаря залежить праця, відпочинок, навчання, здоров’я мільйонів людей.

2. Пропонуємо учням завдання на вибір: написати зв’язне висловлювання «Добрий кухар вартий семи лікарів» або скласти сенкан зі словом «професія».

V етап – як розв’язати проблему?

Урок – не шаблон, це конструкція, якою можна варіювати. До навчання рідної мови і літератури повинен бути компетентнісний підхід.

І. Актуалізація опорних знань учнів

ІІ. Формування вмінь, навичок

ІІІ. Застосування знань

VІ етап – результативність навчальної діяльності.

Викладач повинен проаналізувати свій урок з точки зору вдалої реалізації мети, доцільності структури уроку, раціональності обраних технологій, науковості, доступності. Слід звернути увагу на виховний, професійний і розвивальний потенціал уроку, зміст, обсяг, диференціацію домашніх завдань, ефективність і результативність співпраці з учнями. А саме головне – це атмосфера доброзичливості, рівності. Якщо вдалося прокласти такий місток до дитячих душ – це вже майстерність. Безперечно, педагог живе, доки вчиться. Слід створювати такі оптимальні умови на уроці, за яких точкою відліку стає учень і його рух у часі і просторі відносно себе самого. Тому на уроках потрібно давати не лише суму знань, а й формувати життєву компетентність як само здатність особистості до оптимальних дій, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню.