Опис власного досвіду
щодо реалізації методичної проблеми
«Виховання культури мовлення
на уроках української мови і літератури»

Новий етап розвитку суспільства обумовлює зміни в системі освіти. Соціальне замовлення – виховання громадянина України, здатного навчатися і  працювати в сучасних умовах, - інтенсифікує пошук нових, нетрадиційних переорієнтувань. Усе це має здійснюватися на демократичному підґрунті, в жанрі діалогізації, імпровізації, вибору ефективних методів, технологій і прийомів.
Свою педагогічну діяльність зосереджую на формуванні в учнів культури мовлення, володінні нормами літературної мови. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності.
Виховуючи культуру мовлення учнів, навчаю їх:
- викладати думки в логічній послідовності, подумки складати план своєї відповіді за схемою: задум – основна думка – її розгортання – висновки;
- формулювати свої думки чітко і зрозуміло. Для цього користуватися термінами й поняттями, які знайомі учням, доречні в даному контексті;
- правильно ставити логічний наголос і наголоси в словах;
- дотримуватися граматичних і орфоепічних норм української літературної мови;
- дбати про чистоту мови, уникати плеоназмів, необґрунтованих повторень, зайвих слів, невиправданого залучення вставних зворотів і речень, іншомовної лексики і фразеології, мовленнєвих штампів;
- стежити за побудовою речень, висловів, фраз. Давати повні, аргументовані відповіді;
- досягати виразності й образності мовлення;
- говорити в розміреному темпі, виразно, без надмірної міміки і зайвих жестів;
- не лише спілкуватись українською мовою, а й думати нею.
Головним є не предмет, якого навчаю, а особистість, яку формую.
Значну увагу приділяю нетрадиційним урокам: інтегрованим, інсталяціям, із застосуванням методики критичного мислення, семінарам, компаративним, презентаціям, роздумам, на яких широко впроваджую при кооперативній формі роботи такі технології: роботу в парах, малих групах, рольову гру; при фронтальній: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», пошук- асоціація, випереджувальні завдання, експрес-опитування, прийоми «Так чи ні», «5 речень»; технології навчання в дискусії: метод «Прес», «Коло ідей», «Обери позицію», дебати; інтерактивні ігри: «Драматизація», «Лови помилку», «Захистіть орфограму», «Один – два – чотири»,  «Етикетний експеримент».
Використовую прийоми: комунікативний практикум, коректорська правка, лінгвістичне дослідження; написання творів-роздумів, прогнозів, стверджень, молитов, відкриттів, мрій: «Немає більшої краси, як…», «Якщо боїшся – не говори, якщо сказав – не бійся», «Як же нам жити на рідній землі?», «Чи сучасний Тарас Шевченко?», «Що впливає на вибір професії?», «Бог розмовляє рідною мовою. А ми?»; творчих, докладних переказів із різного виду завданнями; слухових, зорових, хронологічних, диктантів інформаційної дії; хвилинки для роздумів; творчі роботи за афоризмом; «оживлення» тексту; постановка проблемних, провокаційних запитань. Щоб долі головних дійових осіб були «не розглянуті», а пережиті, пропоную творчі завдання: написати свій варіант розв`язки, скласти моральний кодекс персонажа, анкету головного героя, психологічний портрет митця, провести дискусію героїв між собою на інтригуючи тему, наприклад: «Коли ми станемо Українцями, а не хохлами й малоросами?», «Сучасний гуманізм. Який він?», «Велика сила, братці, гроші, з грошима й дурні прехороші».
Проводжу пошуково-дослідницькі конференції, ярмарки, засідання літературної кав`ярні, круглі столи.
Практикую зберігати основні етапи уроку, а інновації розглядаю як своєрідні вкраплення в структуру, які допомагають якнайкраще організувати процес передачі знань учням.
За основу, під час своїх уроків, беру розвиток в учнів особистих комунікативностей, які полягають у виробленні вміння свідомо ставитися до слова, шліфувати мовний стиль.
Та хоч який би засіб я не обрала, у застосування його завжди вкладаю душу. Академічна стриманість і безпристрасна об’єктивність – не для мене.
Щодо результативності моєї співпраці з учнями, то вона виявляється в їх умінні:
- дотримуватися мовної норми;
- збагачувати власне мовлення;
- спілкуватися і знаходити спільну мову;
- виховувати власну культуру мови;
- захищати свою думку, аргументувати, доказувати;
- свідомо ставитися до слова, шліфувати мовний стиль;
- самостійно з`ясовувати незрозуміле;
- редагувати відповіді свої і товаришів;
- вчитися слухати й сприймати слово, уміло володіти ним;
- виконувати завдання-максимум (знаходити – спостерігати – досліджувати);
- спілкуватися з викладачем на рівних;
- шукати варіативні шляхи виконання пропонованих завдань;
- редагувати тексти ділових паперів;
- досягати високих результатів на олімпіадах, конкурсах.
Переконана, що головне сьогодні – не чистота організаційної форми, а організація взаємодії викладача та учня, відкритість у спілкуванні, формування професійних життєвих компетентностей.