Щороку в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років.

Українці вшановують пам’ять жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яку сучасний російський режим веде проти України та яка супроводжується новими жахливими проявами геноциду.

1933 рік для України став часом національної катастрофи, яка поставила націю на межу зникнення.

На жаль, знущання голодною смертю над українцями було не вперше: у 1921-1923 та у 1946-1947 роках. І це не було наслідком стихійного лиха, засухи або неврожаю, а стало результатом цілеспрямованої політики тоталітарного режиму. Насильницьким вилученням продовольства, блокадою сіл і цілих районів, забороною виїзду за межі України, згортанням сільської торгівлі та репресіями влада створила для українців умови, несумісні з життям, і тим самим здійснила масове вбивство. Голодомор на десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації, зруйнував традиційний український устрій життя.

Верховна Рада України у листопаді 2022р. звернулась до парламентів держав світу стосовно визнання Голодомору 1932-1933 років злочином геноциду українського народу. На сьогодні, 55 країн світу визнали цей акт винищення людства. Що означає це визнання? Це, насамперед, - засудження на світовому рівні факту найбільшого злочину комуністичного тоталітарного режиму проти української нації, який не має терміну давності, це - попепедження усім світовим силам, які можуть вдатися до нових геноцидних дій, це - вагомий внесок у справу забезпечення мирного і безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь.

Наслідки того Голодомору відчуваються й донині... Нажаль, свідків тих трагічних подій все менше...

Соціально-психологічною службою ПТУ 5 м.Світловодськ було проведено для здобувачів освіти урок-реквієм ''Схилімо голови в скорботі'' під час якого учням було запропоновано доєднатися до загальносвітових ушанувань та акції «Запали свічку», запаливши увечері суботи свічку пам'яті на підвіконнях. Вогники у вікнах наших осель - це символ пам’яті про жахливу трагедію українських родин, відібрані геноцидом життя... Єднаючись до акції, ми нагадуємо собі й усьому світу, що, згуртувавшись, ми повинні зробити все від нас залежне, щоб подібні злочини більше ніколи не повторилися на українській землі. Поки ми пам’ятаємо, ми - незламні!